Для українських підлітків створили «Колайдер» — освітній проєкт на платформах YouTube, TikTok й Instagram, який має мету втілити ідею зухвалої школи майбутнього.

Таку інформацію зазначили на сторінці Суспільного, яке є одним із співавторів проєкту. 

Долучитися до «Колайдеру» можна в YouTube, TikTok та Instagram.

Під час створення цього проєкту, автори ініціативи дослідили контент, який споживають українські підлітки в інтернеті, та визначили їхні основні захоплення та інтереси.

Інформація та матеріали «Колайдеру» допоможуть підліткам відчути себе кмітливими дослідниками та дізнатися більше про світ навколо, покращити навички критичного мислення й усвідомити, наскільки в сучасному суспільстві важливо перевіряти інформацію. 

Зокрема, заплановано, що «педагогами» проєкту стануть улюблені історичні особи й персонажі — від Ейнштейна до Залізної Людини.

Нині на сторінках «Колайдеру» доступні три формати відео:

• експлейнер-журнал «Та невже?»: про загадки космосу, міфи про тварин, українську боротьбу, геймерів та інші неймовірні речі в Україні та світі;
• наукові батли «Хто тут Ейнштейн?», де Влад Шевченко, alyona alyona, Roxolana та інші блогери перевіряють свої знання й фізичні можливості;
• інфотейнмент-ролики «КіберХата»: усе про віртуальний світ — від крутого до небезпечного.

Як зауважили автори проєкту, «Колайдер» — це також альтернатива токсичному російському контенту в легкому і зрозумілому жанрі едьютейнменту.

Джерело: Суспільне Мовлення

У межах ініціативи першої леді Олени Зеленської щодо розроблення та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я відбулося восьме, розширене засідання Міжвідомчої координаційної ради (МКР) з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України.

Учасниками заходу стали міністр освіти і науки Оксен Лісовий та його заступниця Євгенія Смірнова.

Під час заходу кожне міністерство-учасник, яких було 11, підбило проміжні підсумки в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я та презентувало свої проєкти.

Зі свого боку, Міністерство освіти і науки прозвітувало щодо результатів забезпечення психологічною підтримкою учасників освітнього процесу. Таким чином:

• понад 190 тис. педагогічних працівників пройшли навчання у сфері ментального здоров’я;
• понад 186 тис. учителів і учнів опанували навички психологічної підтримки; 
• фахівці психологічної служби надали понад 4,5 млн консультацій; 
• 50 тис. освітян узяли участь у супервізійних та інтервізійних групах із різних тем; 
• внесено зміни та подано пропозиції до нормативно-правових актів; 
• розроблено матеріали науково-методичного забезпечення (24 одиниці) тощо.

Щодо теми ментального здоров’я, МОН має два основні напрями роботи: трансформація змісту освіти та психологічна служба в системі освіти. Перший компонент означає, що до процесу навчання будуть впроваджені зміни, які спрямовані на підтримку психічного здоров'я учасників освітнього процесу.

Окрім того, зміни також вносяться до Державного стандарту початкової освіти щодо знань і умінь, збереження й зміцнення психічного здоров’я та до Положення про акредитацію освітніх програм щодо врахування компонента ментального здоров’я. 

Зокрема, нині триває апробація мобільного застосунку для батьків і вихователів дітей 3–6 років та тестується модельна навчальна програма курсу для 7–9 класів «Здоров’я, безпека та добробут».

Для того, щоб успішно здійснити трансформацію сфери ментального здоров’я, потрібні зміни й у психологічній службі в системі освіти. Уже розробляється Концепцію реформування психологічної служби у системі освіти України на період до 2030 року та наказ «Про внесення змін до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти», проводять аудит навчальних програм відповідного спрямування. Наразі затверджено наступні типові програми підвищення кваліфікації для педагогічних працівників закладів освіти щодо посилення психологічної компетентності:

• «Плекання резилієнтності в закладі освіти»;
• «Психолого-педагогічна підтримка дітей, батьків та педагогів в умовах надзвичайної ситуації»;
• «Психолого-педагогічні методи та інструменти роботи з психологічною травмою, обумовленою воєнним станом»;
• «Організація безпечного освітнього простору в закладах дошкільної освіти».

Варто зауважити, що сфера ментального здоров’я є важливою частиною роботи Міністерства освіти і науки України. Відомство працює над тим, щоб надати можливість освітянам, дітям та їхнім батькам / опікунам отримати навички саморегуляції та психологічної стійкості. А також створити в закладах освіти умови для формування безпечного психосоціального простору.

За інформацією МОН

У закладах професійної освіти профільна середня освіта повинна враховувати кар’єрні амбіції учнів, їхні особисті інтереси, бажання пройти кар'єру та відповідати профілям, за якими вони будуть здобувати освіту, а також сучасні ринкові вимоги та потреби суспільства. Критерії, вимоги та ключові цілі профільної середньої освіти обговорили учасники у процесі двох стратегічних сесій 23–24 листопада 2023 року.

«Під час роботи ми приділили багато часу для пошуку спільного розуміння профілю середньої освіти, як такого. Нам важливо створити чіткі, зрозумілі критерії для формування мережі закладів та розробити прозорі процедури її створення. Це дозволить врахувати потреби всіх стейкхолдерів сфери: учнів, батьків, закладів та управлінців», — зауважила директорка директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

У перший день стратегічної сесії учасники обговорили основні ознаки й індикатори оптимальності та ефективності формування мережі закладів профільної середньої освіти. Зокрема, були обговорені необхідні ресурси для початку формування такої мережі. Учасники запропонували розпочати її створення з комплексного моніторингу наявної мережі профтехів та закладів фахової передвищої освіти.

Протягом другого дня стратегічної сесії розглянули проєктування «ідеальних» профілів для професійного спрямування старшої школи, їхню кількість та назви, а також напрацювання кроків, необхідних для початку формування таких профілів.

Освітні експерти також розглядали питання, що таке «профіль» та що він має означати для учня.

Відповідно до результатів другого дня було запропоновано провести ще низку зустрічей з більшою кількістю зацікавлених сторін, включаючи батьків, управління освіти, заклади освіти та громади.

Зазначимо, що стратегічні сесії відбувались у межах швейцарсько-українського проєкту DECIDE («Децентралізація для розвитку демократичної освіти»).

Джерело: МОН

Про це повідомили на сайті Міністерства освіти і науки України.

Учасники конференції обговорили шляхи подолання гендерних стереотипів, які формують у закладах освіти.

Захід мав на меті насамперед переглянути і підсилити прогрес в імплементації Стратегії гендерної рівності за допомогою презентації національних перспективних гендерно чутливих освітніх практик та зарубіжного досвіду у цій сфері.

У конференції взяла участь перша леді Олена Зеленська, а також представники Міністерства освіти і науки України, Офісу віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Офісу Апарату урядової уповноваженої з питань гендерної політики за підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні та Посольства Швеції. На конференцію також було запрошено освітянство, зокрема керівництво обласних та міських департаментів/управлінь у сфері освіти і науки, громадські організації, представниці/-ки міжнародних та донорських організацій.

За словами першої леді, експерти, які останніми проводили дослідження в межах антидискримінаційної експертизи, виявили, приміром, що у шкільних підручниках немає зображень людей із інвалідністю. Це при тому, що понад 60 тисяч українців через поранення звернуться за протезуванням.

В освітніх матеріалах завжди змальована лише повна родина, тоді як насправді 40% дітей живуть у неповних.

Також, як зауважила Олена Зеленська, у суспільстві досі є думка, що гендер – це «щось про жінок», тоді як насправці це поняття стосується всіх – кожної людини, її майбутнього та перспектив. Адже ідеться про рівність у цілому – у можливостях і самореалізації, зокрема й у навчанні.

«Кожен із нас, дорослих, пам’ятає, що на уроках праці дівчатка шили й готували, а хлопчики майстрували. Але завжди були хлопчики, які хотіли навчитися готувати, і завжди були дівчатка, яким хотілося взяти до рук не лише кухонне приладдя, бо це і цікаво, і корисно. Але такої можливості не було роками», – наголосила перша леді.

«З огляду на те, що питання гендеру все ще гаряче дискутується в нашому суспільстві, ми як міністерство вирішили на власному прикладі показати, що гендерна рівність — це не про гасла, а про необхідну політику й важливі практичні кроки. Ці кроки роблять нашу освіту більш доступною, більш сучасною, забезпечують рівні можливості й максимальний розвиток для всіх учасників освітнього процесу — від учнівства до викладацького складу та керівництва закладів освіти», — зауважив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

За матеріалами Міністерства освіти і науки України

В Україні створили застосунок «Мрія». Він допоможе сприяти трансформації української освіти. 

Мета «Мрії» — забезпечити рівний доступ до знань кожному українцю та допомогти мільйонам дітей та дорослих стати тими, ким вони справді хочуть.

Уже незабаром відбудеться запуск застосунку, а поки можна долучитися до опитування й надіслати побажання щодо роботи «Мрії».

Детальна інформація та опитування розміщені на офіційних сторінках у соцмережах.

За інформацією МОН

28 листопада Кабінет Міністрів України затвердив розпорядження «Про перерозподіл обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2023 році».

Таким чином освітню субвенцію перерозподілять між місцевими бюджетами Запорізької, Київської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської та Херсонської областей. 

Відповідне рішення допоможе здійснити оплату праці з нарахуваннями у повному обсязі та не допустить утворення кредиторської заборгованості до кінця 2023 року.

За матеріалами МОН

У Кабінеті Міністрів затвердили проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах». Цей документ розглянуть у Верховній Раді України.

Мета проєкту — поєднати українське законодавство з нормами Європейського Союзу щодо реалізації прав представників національних меншин.

Зокрема, заклади освіти зможуть розширити перелік предметів для вивчення українською мовою, наприклад, за вимогою батьків чи учнів.

У сфері освіти пропонують наступні зміни:

• у класах (групах) із мовами навчання національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС, гарантувати право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі;
• визначити перелік предметів, які представники національних меншин зобов’язані вивчати державною мовою, — українська мова та література, історія України і захист України. Ці предмети (окрім предмета «Захист України») можна скласти на ЗНО (НМТ) тільки українською мовою (без перекладу);
• заклади вищої освіти України приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою Європейського Союзу, із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни.

Законопроєк передбачає можливість представникам національних меншин, які розпочали навчання у школах до 1 вересня 2018 року (до старту реформи НУШ), завершити повну загальну середню освіту за законодавством, яке було чинним до цієї дати.

Зауважимо, що запропоновані зміни стосуються суто національних меншин, мови яких є мовами ЄС. Норма про те, що представники інших національних меншин здобуватимуть базову та профільну середню освіту державною мовою обсягом не менше 80% річного обсягу навчального часу, залишається чинною.

Джерело: МОН

Міністерство освіти і науки під час моніторингу укриттів у закладах освіти з'ясувало, що на сході України потрібно відремонтувати та збудувати 3500 захисних споруд.

Таку інформацію зазначив заявив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків під час форуму «Сьогодні заради майбутнього: освіта у воєнний та післявоєнний час». 

«Ми раніше проаналізували, як у цілому по території України наші заклади освіти забезпечені укриттями, спробували зробити таку диференціацію, виходячи з їх наближення до зони бойових дій або до кордону з рф. І на західній Україні їх всього-на-всього 700, які треба відремонтувати і збудувати. При цьому на сході 3500 (укриттів, які потрібно підготувати — ред.), що насправді є неймовірним викликом», — акцентував представник МОН.

Як зауважив заступник очільника освітнього відомства, для облаштування в українських закладах освіти укриттів загалом потрібно 153 мільярди гривень, і це є неймовірно велика сума. Він нагадав, що на наступний рік передбачено 2,5 мільярди гривень на ремонт і будівництво укриттів.

«Це дуже мало і тому ми зараз працюємо з міжнародними донорами і партнерами», — розповів Андрій Сташків.

Окрім того, на думку посадовця, будувати укриття у освітніх закладах — це фактично будувати підземні школи.

«Мінінфраструктури зараз розробляє типові проєкти укриттів, які будуть передбачати можливість навчання в них. Зрозуміло, що це насправді складно організувати, бо в укриттях потрібно і вентиляцію, і правильно організувати саме якісний освітній процес. Але такі типові проєкти будуть зроблені, і на жаль, у нас будуть території, де нам потрібно буде їх будувати», — наголосив заступник міністра освіти і науки.

За матеріалами Укрінформ

Планується, що маленькі українці розпочнуть вивчати англійську мову з дитячого садка.

Така інформація зазначена у проєкті закону «Про застосування англійської мови в Україні», що ухвалений Верховною Радою в першому читанні. 

У документі пропонують закріпити положення про використання та вивчення англійської мови у закладах дошкільної освіти.

Окрім того, після прийняття закону дитячі садки мають забезпечити обов'язкове вивчення англійської мови для дітей старшого дошкільного віку.

Для дітей раннього, молодшого дошкільного та середнього дошкільного віку має бути забезпечено використання англійської в освітньому процесі.

За матеріалами Верховної Ради

Під час Українського жіночого конгресу презентували висновки дослідження, що визнало чинники, які можуть вплинути на повернення українок із-за кордону.

Детальніше ознайомитися з матеріалом результатів дослідження можна в прикріпленому документі. 

Відповідно до результатів дослідження, 50% респонденток відзначили, що хотіли б повернути дітей в українську освітню систему. Зокрема якість освіти виявилася одним з основних чинників, який впливатиме на жінок з дітьми у разі повернення до України.

Окрім того, для учасниць опитування важливою є профілізація, тобто можливість обрати профільні предмети для глибокого вивчення у школі, — про це зазначили 28% опитаних жінок. 

Наразі українські заклади освіти пропонують 27 профілів навчання, але 72% учнів обирають лише 5 із них — переважно гуманітарного напряму.

Щодо орієнтованості освіти на потреби учнів, то саме над цим Міністерство освіти і науки планує активно працювати у межах реформи профільної середньої освіти. 

Згідно з її концепцією, учні зможуть формувати власну освітню траєкторію: обирати те, що насправді цікаво та потрібно для навчання й кар’єри. Водночас заклади освіти зможуть сформувати якнайкращу пропозицію для учнів відповідно до своїх можливостей.

Як нагадали в МОН, нині триває громадське обговорення проєкту стандарту профільної середньої освіти. Долучитися можна ще до 30 листопада, надіславши пропозиції на електронну пошту: [email protected].

За матеріалами МОН

Затверджено спільний наказ Міністерства внутрішніх справ України  та Міністерства освіти і науки України щодо Порядку раннього попередження та евакуації учасників освітнього процесу в разі нападу або ризику нападу на заклад освіти. 

Детальніше ознайомитися з текстом наказу можна за посиланням. 

Таким чином схвалено порядок дій щодо попередження випадків нападу на заклад освіти для:

• засновників; 
• керівників та працівників закладів освіти;
• команди реагування закладу освіти; 
• поліцейських та рятувальників.

Окрім того, алгоритм дій у разі нападу або ризику нападу на заклад освіти є наступним:

• підстави для прийняття рішення про евакуацію;
• використання спеціальних  сигналів оповіщення;
• дії керівника закладу освіти, команди реагування закладу освіти та працівників закладу освіти.

Зокрема, у додатку до Порядку прикріплено паспорт безпеки закладу освіти. 

Джерело: Офіс освітнього омбудсмена

У 2024 році українські вчителі можуть очікувати на підвищення зарплати.

Як повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, Уряд планує підвищити зарплату вчителям у два етапи:

• І – на 10% з січня;
• ІІ – на 12,6% з квітня.

Наразі середня зарплата вчителя становить близько 13 тисяч гривень. 

Після підвищення, ця сума зросте до 14 тисяч гривень, з квітня стане близько 16 тисяч.

За матеріалами ТСН

Нічні сирени й обстріли та тривога за себе і близьких додали українцям безсонних ночей.

Саме тому в Міністерстві охорони здоров’я опублікували поради щодо того, як відновитися та підтримати себе після безсонної ночі. 

Білкова їжа. Бажання солодкого — фізіологічна реакція організму після браку сну. Однак після еволюційних процесів солодке не додасть бадьорості, а навпаки посилить сонливість. А от білкова їжа може активувати нейрони, що утворюють орексин — білкові молекули, які сприяють бадьорості. Тому після безсонної ночі краще поснідати яйцями, рибою, м’ясом чи сиром. А якщо дуже хочеться солодкого, то потрібно поєднати його з білком, наприклад з’їсти солодку сирну запіканку.

Кава. Після тривалого часу без сну дуже хочеться якнайшвидше прийти до тями, багато хто використовує для цього кавовий напій. Насправді ж, одна-дві чашки кави додадуть енергії, а от від третьої та наступних краще відмовитись. Великі дози кофеїну можуть викликати тривожність або нервозність.

Денний сон. Для того, щоб відновити сили, можна подрімати вдень 20-30 хвилин, але не більше, інакше після пробудження з’явиться відчуття сонливості. Зокрема, не варто спати після 14:00 години, адже це може порушити нічний сон.

Найкращий час для денного сну — між 12:00 та 14:00, одразу після обідньої чашки кави. Кофеїн починає діяти приблизно через пів години — за цей час ви встигнете подрімати і легко прокинетеся.

Прогулянка на свіжому повітрі. Рух стимулюватиме активність мозку, а сонячне світло (навіть за хмарної погоди) посилатиме на сітківку ока сигнали про те, що зараз день — час бадьорості та активності, й організм блокуватиме вироблення гормону сну мелатоніну. Щодо важких та інтенсивних тренувань, то їх краще відкласти на ті дні, коли ви добре виспитесь. 

Поблажливість до себе. Відсутність або брак сну знижує працездатність, уважність та пильність. Тому після безсонної ночі не потрібно намагатися бути на 100% ефективними. Спробуйте прямо поговорити з керівництвом, що ви зараз не в стані якісно виконувати складні завдання, та попросіть відкласти їх на завтра, або скоротити робочий день. Імовірно, що ваші керівники теж не спали вночі, тому підуть вам назустріч.

Наступного дня та надалі спробуйте повноцінно виспатись і відновитися. 

Джерело: МОЗ

У столиці очікують значне погіршення погодних умов. Прогнозують значний приріст снігового покриву та посилення вітру до 17-22 м/с, хуртовини, снігові замети, на дорогах — ожеледиця.

Саме тому в понеділок 27 листопада київські школи мають організувати освітній процес у змішаному форматі. Однак, у закладах потрібно підготувати очний формат навчання для учнів, які перебуватимуть у закладі загальної середньої освіти, та дистанційний — для тих, які через погодні умови залишаться вдома.

Загальноосвітні навчальні заклади працюватимуть офлайн. Проте чи відправляти туди дітей, чи залишити їх вдома на дистанційний формі — будуть вирішувати батьки. 

Дитячі садки працюватимуть у звичайному режимі.

За матеріалами КМДА

Народний депутат від «Слуги народу» Сергій Гривко зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонує внести зміни до Закону України «Про освіту» та запровадити «правове регулювання відносин у сфері езотеричної освіти». Законопроєкт №10283 уже є на сайті Верховної Ради. 

Метою законопроєкту є врегулювання відносин між державою та суб'єктами, які надають езотеричну освіту. Так, вони мають статус фізичної особи–підприємця або іншої самозайнятої особи та можуть добровільно додатися до реєстру наставників у сфері езотеричної освіти Міністерства освіти і науки України.

⇒ Дитина і війна: як підтримати та заспокоїти

Нардеп пропонує:

• запровадити термін "езотерична освіта"
• внести осіб, які навчають езотерики, до Реєстру наставників у сфері езотеричної освіти МОН
• видавати дипломи

У законопроєкту вказано такі напрями езотерики:

• астрологія
• тарологія
• нумерологія
• рунологія
• екстрасенсорика
• знахарство
• цілительство
• йога та інше.

Джерело: Суспільне

інфопростір

новини

24 Листопада 2023

19:04

У Верховній Раді пропонують «законодавчо врегулювати езотеричну освіту»

Роман Мельник

0

1799

Законопроєкт запроваджує термін «езотерична освіта», дозволяє ФОПам, які її надають, зареєструватися в Міносвіти, визначає їхні права та обов’язки.

Народний депутат від «Слуги народу» Сергій Гривко, відомий своїми законодавчими фрік-ініціативами на кшталт велогенераторів для українських в'язнів, зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонує внести зміни до Закону України «Про освіту» і запровадити «правове регулювання відносин у сфері езотеричної освіти». Законопроєкт №10283 був зареєстрований 23 листопада, повідомляє ІМІ.

Міністерство охорони здоров’я затвердило єдиний порядок медичного огляду для зарахування дитини до школи чи садочку. Таким чином, усі базові обстеження може провести сімейний лікар, після чого батьки отримають довідку єдиного зразка.

Відповідну інформацію зазначили на сайті МОЗ України. 

Дотепер батьки школярів і дошкільнят перед початком нового навчального року постійно скаржилися на складність отримання довідки для зарахування дитини до закладу освіти, адже для цього необхідно було спланувати візити до декількох лікарів. 

Як зауважили в МОЗ, це створювало суттєве навантаження на медичну систему держави.

Згідно з нововведеннями, під час обстеження дитини, сімейний лікар:

• збиратиме анамнез,
• проводитиме повне фізикальне обстеження,
• перевірятиме наявності ознак гострої хвороби або хронічних станів,
• вимірюватиме зріст і масу тіла,
• досліджуватиме гостроту зору, слуху,
• перевірятиме поставу та плантографію.

Після цього лікар «первинки» сформує узагальнений висновок про стан здоров’я дитини чи підлітка й надасть необхідні рекомендації.

Щодо інших обстежень, клінічних та лабораторних досліджень, то лікар може призначити їх за показаннями або на вимогу закладу освіти.

Відповідно до результатів обстеження, батьки відтепер отримуватимуть довідку єдиного зразка.

Окрім того, у МОЗ акцентували, що медичні огляди для зарахування дитини до дитячого садка або школи є обов’язковими. А для отримання довідки обов’язковою умовою також є наявність у дитини всіх необхідних щеплень. 

Джерело: МОЗ

В Україні планують створити центри підтримки батьків дошкільнят. Така норма зазначена в реформі дошкільної освіти.

Таку інформацію зазначив ініціатор законопроєкту про реформу дошкільної освіти народний депутат Володимир Воронов. Зокрема він зауважив, щонайменше один такий центр повинен з'явитися у кожній територіальній громаді.

У відповідних центрах батьки дошкільників зможуть отримати педагогічну та психологічну допомогу.

На основі центрів проводитимуть консультації та навчання. Таким чином, батьки зможуть навіть пройти спеціалізовані курси та семінари та обмінятися досвідом з іншими батьками.

Автор законопроєкту сподівається, що такі центри стануть особливо корисними для батьків, діти яких не відвідують дитсадки.

Окрім того, центри підтримки зможуть надавати кураторські послуги у діяльності сімейних садків.

За матеріалами Освіта.юа

Значна частина українських учителів скептично ставиться до рівня володіння українською мовою своїх учнів.

Таку інформацію зазначено у звіті результатів моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування   державної   мови   в   освітньому   процесі. Відповідний документ опублікували в Державній службі якості освіти.

Респонденти опитування мали оцінити рівень володіння українською мовою всіх учасників освітнього процесу.

Згідно з результатами, 92% старшокласників і 88% їхніх батьків високо оцінили рівень володіння українською мовою вчителів.

Зокрема, 95% педагогів дали позитивну оцінку своєму володінню українською мовою, а 91% оцінили високим рівнем володіння українською мовою своїх колег.

Батьки старшокласників позитивно оцінили свій рівень володіння українською — 73%, проте вчителі іншої думки: тільки 48% із них зазначили, що батьки учнів вільно володіють державною мовою, а 46% вважають, що вони мають середній рівень.

Також вчителі скептично ставляться до рівня володіння українською мовою своїх учнів. Відтак 52% оцінили знання дітей рівнем вільного володіння, а 45% — середнім рівнем. 

Окрім того, рівень володіння українською мовою серед усіх учасників освітнього процесу залишився майже незмінним порівняно з попереднім навчальним роком.

Водночас педагоги висловили трохи більшу обережність щодо оцінки рівня володіння українською мовою своїх учнів. На думку вчителів, 9% учнів зазнали певного зниження рівня володіння українською мовою, перейшовши з вільного на середній рівень.

Як зауважили у Державній службі якості освіти, що ці дані вказують на потребу удосконалення та підвищення рівня знань з української мови у школярів.

Відповідно до результатів дослідження, 60% вчителів вважають, що найнегативніший вплив на використання української мови учнями має мова контенту в Інтернеті та соціальних мережах, якою вони ними послуговуються.

41% вчителів зазначають, що учні в сім’ї розмовляють російською мовою, а 29% вбачають звичку дітей спілкуватися мовою, яка не є державною.

Відсоток вчителів, які вважають, що їхні учні мають недостатній рівень володіння українською мовою, становить 26%, тоді як тільки 25% вчителів зауважують, що діти спілкуються виключно державною мовою.

Джерело: Державна служба якості освіти 

Вихователям дитячих садків планують запровадити скорочений робочий час, що становитиме 30 годин на тиждень.

Про це зазначено в законопроєкті про дошкільну освіту, який наразі готується до голосування в парламенті в другому читанні.

Такі оновлення передбачають, що вихователі матимуть скорочену тривалість робочого часу, і 30 годин на тиждень включатимуть час, необхідний для виконання ними навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності.

Окрім того, керівники та вихователі-методисти закладів дошкільної освіти теж матимуть скорочену тривалість робочого часу, норма якого становитиме 36 годин на тиждень на одну тарифну ставку.

Зокрема, освітяни в дитсадках отримають щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 56 календарних днів.

Водночас тривалість відпустки помічників вихователів закладів дошкільної освіти становитиме 28 календарних днів.

Щодо помічників вихователів спеціальних закладів дошкільної освіти, інклюзивних, спеціальних груп інших закладів дошкільної освіти, то їм буде надано щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю 7 календарних днів.

Протягом робочого дня педагогічним працівникам дитсадків надаватиметься перерва для відпочинку й харчування тривалістю не менше 45 хвилин.

За матеріалами Освіта.юа

22 листопада відбулося засідання круглого столу «Ціннісна українізація в освіті: сучасність і стратегії на майбутнє». Під час цього заходу було презентовано результати моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти.

«Учителі відмовляються від російськомовних матеріалів, а учні й учениці надають перевагу україномовному змісту. Понад 90% респондентів назвали рідною мовою українську та використовують її в родинному колі, навчальній діяльності, культурних практиках тощо. Отож освітній простір шкіл дедалі українізується, і варто й надалі продовжувати ініціативи, які б сприяли позитивній динаміці застосування державної мови в освітньому процесі», — зауважив Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак.

За словами омбудсмена української мови Тараса Кременя, проведення дослідження щодо функціонування державної мови в освітньому процесі в умовах війни має вагоме прикладне значення. Показовим є те, що позитивна динаміка найяскравіше спостерігається в тих школах, де є чітка позиція керівництва щодо мовної політики.

«Мова слугує об’єднавчим чинником нашого суспільства та інструментом опору ворогу. Саме тому в системі освіти володіння та вміння послуговуватися державною мовою є однією з ключових компетентностей у Новій українській школі», — зазначив генеральний директор директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Ігор Хворостяний.

За результатами дослідження, використання україномовних матеріалів вчителями зросло з 82% до 93%. Про те, що освітній процес у закладах освіти відбувається українською мовою зазначили 93% батьків (у 2021/2022 навчальному році цей показник становив 87%). Водночас результати тестувань вказують на середній рівень знань з української мови більшості учнів та учениць 6-х і 8-х класів.

Також було виявлено покращення ситуації щодо використання української мови учнями й ученицями в Інтернеті. 

Водночас, серед основних чинників, які заважають учасникам освітнього середовища спілкуватися суто українською мовою:

• мова контенту в інтернеті;
• вплив російськомовного середовища;
• звичка спілкуватися російською мовою в родині;
• недостатній рівень володіння українською мовою.

Зокрема, 32% учнів та учениць, з-поміж 72% охочих покращити свої знання з української мови, скористалися безоплатними мовними курсами. Саме тому уряд, громади та адміністрація шкіл будуть продовжувати роботу з популяризації вивчення й удосконалення знань з української мови.

Джерело: Державна служба якості освіти

Наразі у світі бракує 44 мільйони вчителів. Педагоги стикаються зі значними викликами у межах своєї професії через що вимушені її залишити.

У різних країнах світу прослідковується різка нестача кількості вчителів. Найбільше ця проблема є розповсюджена у країнах Африки, Південної Азії, Європи та Північної Америки. Загалом світ потребує 13 мільйонів вчителів початкової школи і 31 мільйон вчителів середньої школи. Про це зазначено у новому звіті ЮНЕСКО.

Професія вчителя є дуже затребуваною, адже педагогічні працівники звільняються або з'являються нові викладацькі посади.

Серед найпоширеніших причини звільнення освітян наступні:

• переповнені класи;
• нерівність у зарплаті;
• гендерний дисбаланс у школах (чоловіки-педагоги частіше йдуть з професії, ніж жінки);
• нерівномірний розподіл учителів-предметників;
• різниця в якості викладання між селом та містом.

Зокрема, вплив на рішення вчителів іти з професії також мають:

• дисбаланс між роботою та особистим життям;
• умови праці;
• стан здоров'я;
• шкільне керівництво;
• особисті ресурси життєстійкості;
• кращі кар'єрні можливості;
• низькі зарплати;
• стосунки у колективі;
• стрес.

Для того, щоб вирішити проблему нестачі вчителів, потрібно зробити цю професію привабливою. Зокрема, трансформувати систему освіти та створити такі умови, аби педагоги стали агентами змін. Також необхідно підвищити вчителям зарплату.

Водночас, необхідно створити умови, що дозволять поєднувати вчителювання та батьківство тощо.

За матеріалами Освіторія

У листопаді стартувало перше в Україні дослідження щодо дитячого ожиріння.

Таку інформацію зазначили в Центрі громадського здоров’я МОЗ.

Дослідження проходить у межах Європейської ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я з епіднагляду за ожирінням у дітей (COSI).

Під час дослідження проведуть опитування, зважування та вимірювання зросту серед учнів 1-2 класів, щоб визначити індекс маси тіла, а також опитають їхніх батьків та представників навчальних закладів.

Згідно з метою, результати дослідження допоможуть отримати дані про режим харчування та фізичну активність дітей у школі та вдома, про вплив повномасштабної військової агресії рф на зміни у харчових звичках та фізичну активність дітей.

В Україні щорічно фіксують 18–20 тисяч нових випадків ожиріння серед дітей та підлітків. А дитяче ожиріння тісно пов'язане з факторами ризику неінфекційних захворювань, зокрема й у більш старшому віці: серцево-судинних хвороб, цукрового діабету, проблем з опорно-руховим апаратом та психічних розладів.

Зокрема, ожиріння у дітей пов’язане з невисоким рівнем успішності в школі та заниженою самооцінкою.

Як повідомляють у Центрі громадського здоров’я, понад 60% дітей, які мають зайву вагу до початку статевого дозрівання, матимуть зайву вагу й у ранньому дорослому віці, тобто раніше середнього віку, коли зазвичай проявляються неінфекційні захворювання. Це значно збільшує навантаження на систему охорони здоров’я. А сучасний підхід передбачає не лише забезпечити належне лікування, але й контролювати та проводити профілактику проблему,  щоби стримати та попередити потенційну епідемію.

Джерело: Центр громадського здоров'я МОЗ

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті.

У змісті законопроєкту зазначено, що завдяки індивідуальній освітній траєкторії студент зможе обирати освітні програми, види, форми та строки здобуття ним освіти, а також освітніх компонентів.

Заклади вищої освіти розроблятимуть на основі навчального плану індивідуальні навчальні плани для студентів на кожний рік навчання.

Щодо студентів-контрактників, то відповідний навчальний план зможе передбачати річне навчальне навантаження в обсязі від 30 до 80 кредитів ЄКТС.

Таким чином студенти матимуть змогу здобувати вищу освіту як швидше (за 3 роки), так і довше (до 8 років).

Окрім того, студенти зможуть визначатись з конкретною спеціальністю не під час вступу, а пізніше, після 1–2 курсу.

Заплановано, що прийом на навчання на бюджет на міждисциплінарні освітні програми буде здійснюватися на широку спеціальність.

Наступне переведення студентів на конкретну освітню програму відбуватиметься за заявою студента в разі успішного виконання вимог навчального закладу.

Під час переведення на освітню програму зі спеціальності без зміни галузі знань за студентом буде збережено місце на бюджеті.

За матеріалами Освіта.юа

У Міністерстві освіти і науки знайшли рішення, як зберегти колективи в умовах об'єднання вишів в Україні. Розв'язання проблеми бачать у зменшенні навчального навантаження на викладачів.

Таку інформацію зазначив заступник очільника МОН Михайло Винницький в ефірі програми «Модуль знань». Він також прокоментував норми законопроєкту щодо підтримки наукової роботи у вишах, який Верховна Рада буде розглядати у другому читанні.

За словами заступника міністра освіти, зменшення навчального навантаження викладачів з 600 до 500 годин буде позитивним кроком.

«Ми зменшуємо навчальне навантаження на викладачів і скажемо тим викладачам: "Ви маєте займатися науковою роботою"», — акцентував Михайло Винницький.

Зокрема він додав, що чимало викладачів у нашій державі не займається науковою роботою. Таких, на думку посадовця, варто було б перевести у статус «педагоги». Так, вони матимуть іншу систему навантаження.

Як наголосив Михайло Винницький, мережа вишів в Україні відповідає потребам країни.

«У нас роздута система. У нас багато закладів, у нас дуже багато викладачів. Я розумію, що це непопулярно, але модернізації не уникнути», — підкреслив заступник керівника Міністерства освіти і науки.

За матеріалами Радіо Культура

Майже 90% вчителів з прикордонних та прифронтових громад потрібно більше часу на відновлення сил, ніж зазвичай, а 78% освітян відчувають спустошеність та постійну втому.

Таку інформацію зазначили в результатах дослідження, що провела освітня фундація GoGlobal за підтримки Finn Church Aid (FCA).

Відповідно до звіту дослідження, емоційну стабільність відчувають менше 40% працівників освіти з прикордоння та прифронтових територій.

82% таких освітян зазначають, що стали більш тривожними, а 58% вчителів прямо просять про підтримку.

Зокрема, респонденти мають запити на професійні та психологічні тренінги, групові заняття, індивідуальні консультації з психологом.

Як зауважила директорка освітньої фундації GoGlobal Тетяна Коврига, навчання онлайн збільшує навантаження на українських вчителів.

«Вчителі — це “перша лінія”. Ті, хто проводить з дітьми багато часу та мають на них великий вплив. Стан вчителя моментально передається всім його учням. Ми бачимо, що 87% педагогів сьогодні говорять про те, що їм потрібно більше часу на відновлення сил, ніж це було раніше. Прикордонні прифронтові громади навчаються в основному онлайн. Це збільшує навантаження на вчителів, тому вони більше ресурсу витрачають на підготовку до уроків. Більшість освітян стверджують, що потребують допомоги для того, щоб тримати себе в ресурсі, знайти мотивацію. Ми маємо на це реагувати», — наголосила вона щодо результатів дослідження.

Збір інформації та опитування вчителів проводила дослідницька компанія Gradus Research з 27 вересня по 14 жовтня 2023 року. Під час дослідження було опитано майже 4,5 тисячі педагогів. Вибірка дослідження: чоловіки та жінки віком від 24 років, які наразі працюють у школах на посаді вчителя, директора, заступника директора чи соціального педагога, працюють з учнями більше 2 років та проживають в одній з шести областей: Чернігівська, Херсонська, Сумська, Харківська, Запорізька та Миколаївська.

Джерело Освіта.юа

Нещодавно відбулася презентація дослідження «Реалії освітян у військових умовах. Який слід залишає війна на психоемоційному стані вчителів та дітей?», яку відвідала заступниця міністра освіти і науки України з питань дошкілля Євгенія Смірнова. 

Дослідження проводила освітня фундація «GoGlobal» за підтримки Finn Church Aid (FCA) у період з 27 вересня до 14 жовтня 2023 року. Загалом опитано 4 460 людей. Цільовою групою дослідження стали чоловіки і жінки віком від 24 років різних педагогічних посад із шести областей України. 

«Для забезпечення якісного психологічного супроводу в закладах освіти у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», що реалізується за ініціативою Олени Зеленської, МОН презентувало пріоритетний проєкт у сфері психічного здоров’я «Психосоціальна підтримка та психологічна допомога на всіх рівнях освіти». Одним із компонентів проєкту є реформування психологічної служби у системі освіти України. Понад 40% свого активного часу діти й підлітки перебувають у закладах освіти, що мають найбільший потенціал у профілактиці та виявленні психологічних порушень. Важливо створювати спеціалізовані програми допомоги, збільшувати кількість психологів та фахівців, які працюватимуть із професійним вигоранням педагогів та надаватимуть підтримку дітям та дорослим. Також сьогодні важливим є створення безпечних умов навчання, бо життя і здоров’я українців є пріоритетом. Хочемо, щоб всі експерти, міжнародна спільнота, організації об’єднались і працювали спільно», — зауважила заступниця очільника МОН Євгенія Смірнова.

Відповідно до результатів, менше ніж 40% працівників освіти з прикордоння та прифронтових територій відчувають емоційну стабільність. А 82% з опитаних освітян відзначають, що стали більш тривожними. Окрім того, дослідження показало, що 87% освітян з прикордонних громад потребують більше часу на відновлення сил, а 78% відчувають спустошеність і постійну втому. 

Зокрема, 58% респондентів прямо просять про підтримку. У вчителів і шкільних адміністративних працівників є запити на професійні та психологічні тренінги, групові заняття, індивідуальні консультації з психологом.

За матеріалами МОН

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий запропонував українцям долучатися до волонтерської ініціативи «Олені Святого Миколая», завдяки якій українці можуть «стати Миколаєм для дітей, що постраждали через війну».

Про це він зауважив у себе на сторінці Facebook. 

«Наші діти не мають просити в Миколая про нові школи, портфелі чи смаколики для захисників. Але в цих листах їхні найпалкіші бажання — перемога і можливість навчатися. А ще — дрони для наших воїнів», — наголосив очільник освітнього відомства.

Усі, хто бажають долучитися до ініціативи, можуть обрати дитину з тих, які надіслали лист святому Миколаю на адресу організації, і допомогти втілити мрію. Покрокова інструкція проєкту за посиланням.

Джерело: Facebook-сторінка Оксена Лісового

Освітній серіал «Особиста безпека підлітків» доступний для перегляду на платформі «Дія.Освіта».

Подивитися та ознайомитися із серіалом можна за посиланням. Його метою є розглянути ключові ризики, які можуть трапитися з підлітками в реальному житті та мережі, а також розповісти, які життєві навички можливо прокачати, щоб протидіяти їм.

Серіал складається із 10 серій, які присвячені складним і токсичним ситуаціям у житті підлітків:

1. Чому не класно бути сином/донькою маминої подруги?
2. Що таке шеймінг і чому він не ок?
3. Булінг і чому він теж не ок.
4. Що таке сексуальні домагання і чому вони не ок?
5. Ред флегс у твоїх стосунках: як зрозуміти, що точно не ок?
6. Гендерно зумовлене насильство онлайн. Що це та як себе захистити?
7. Кібербулінг. Як його розпізнати та протидіяти?
8. Зловживання на основі зображень.
9. Кіберпереслідування. Як визначити і як діяти у разі небезпеки?
10. Як захистити себе від ризиків онлайн?

Експерткою серіалу «Особиста безпека підлітків» стала журналістка YouTube-каналу «Телебачення Торонто» Саша Гонтар.

Джерело НУШ

У столиці України створять навчальну програму для учнів з домедичної допомоги. Нещодавно відбувся тестовий урок для учнів 8-го класу в одному зі столичних навчальних закладів.

Ініціатором цієї програми стала Київська міська військова адміністрація разом з Навчально-тренувальним центром тактичної медицини КОЛЕСО. 

Можливо, що надалі відповідна навчальна програма стане частиною шкільного предмета «Захист України». Або навіть і окремим предметом.

Заплановано, що під час вивчення цієї програми учні зможуть засвоїти основи медичної допомоги та розвинути такі важливі навички в цій сфері.

Як зауважив начальник КМВА Сергій Попко, у час повномасштабної війни в Україні та небезпеки ударів ворога ракетами та дронами діти мають ще у школі вивчити, як надати елементарну допомогу собі та врятувати життя.

За матеріалами КМВА

Як повідомляють у поліції, протягом 10 місяців 2023 року в Україні за участю велосипедистів сталося 1 275 дорожньо-транспортних пригод. Для того, щоб покращити рівень знань з безпеки дорожнього руху серед велосипедистів і зменшити кількість ДТП, для освітян, учнів і їхніх батьків створили онлайн-платформу «Велосипедом до школи», яка містить навчально-методичні матеріали та тести.

Створена онлайн-платформа буде в нагоді під час навчання учнів безпечного використання велосипедів. Зокрема, на сайті розміщено наступні матеріали:

• тест на знання правил дорожнього руху та культури їзди на велосипеді;
• онлайн-курс для веломенторів;
• анімаційні інтерактивні відео для школярів;
• навчально-методичний посібник для веломенторів;
• робочий зошит із вправами для учнів;
• рекомендації для створення навчального майданчика з безпеки руху на велосипеді на території школи або громади;
• анкету вступу до всеукраїнської мережі веломенторів тощо.

Окрім того, за інформацією Управління ювенальної превенції Національної поліції України, запровадження освіти з безпеки руху на велосипеді в школі — це важливий крок, адже відповідні публічні кампанії, спрямовані на зменшення ДТП за участю велосипедистів.

Джерело НУШ